Огнєн Ожегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Огнєн Ожегович
Особисті дані
Народження 9 червня 1994(1994-06-09) (30 років)
  Градишка, Республіка Сербська, Боснія і Герцеговина
Зріст 180 см
Вага 70 кг
Громадянство  Сербія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «Нижній Новгород»
Номер 99
Юнацькі клуби


–2012
Боснія і Герцеговина «Козара» (Градішка)
Боснія і Герцеговина «Борац» (Баня-Лука)
Сербія «Црвена Звезда»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2014 Сербія «Црвена Звезда» 4 (0)
2012   Сербія «Пролетер» 14 (2)
2013   Сербія «Вождовац» 8 (1)
2014 Сербія «Рад» 10 (3)
2014–2015 Сербія «Ягодина» 4 (0)
2015 Сербія «Борац» (Чачак) 13 (6)
2015–2016 Сербія «Воєводина» 18 (7)
2016 КНР «Чанчунь Ятай» 9 (0)
2016–2017 Сербія «Чукарички» 31 (17)
2017–2019 Сербія «Партизан» 37 (12)
2018–2019   Росія «Арсенал» (Тула) 8 (1)
2019–2020 Німеччина «Дармштадт 98» 5 (0)
2020–2022 Туреччина «Аданаспор» 37 (19)
2022 Туреччина «Маніса» 15 (2)
2022–2023 Греція «Волос» 25 (6)
2023–2024 Греція «Кіфісія» 30 (16)
2024– Росія «Нижній Новгород» 10 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2011 Сербія Сербія U-17 11 (5)
2013 Сербія Сербія U-19 6 (0)
2015–2017 Сербія Сербія U-21 13 (6)
2016 Сербія Сербія 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 27 вересня 2024.

Огнєн Ожегович (серб. Ognjen Ožegović; нар. 9 червня 1994, Градишка) — сербський футболіст, нападник російського клубу «Нижній Новгород».

Виступав, зокрема, за клуби «Црвена Звезда», «Чукарички» та «Партизан», а також національну збірну Сербії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 9 червня 1994 року в місті Градишка. Зробив свої перші футбольні кроки з місцевим клубом «Козара» (Градішка), а потім він переїхав в «Борац» (Баня-Лука)[1]. Згодом Ожегович пройшов молодіжну команду берлградської «Црвена Звезди»[2].

В 2012 році став залучатися до матчів основної команди. Однак на поле так жодного разу і не вийшов. 9 липня на правах оренди перейшов в «Банат»[3]. У його складі зіграв 14 матчі і забив 2 голи у другому сербському дивізіоні. 31 грудня повернувся в рідний клуб[4].

30 березня 2013 року дебютував в основному складі «Црвени Звезди»[5], проте до кінця сезону зіграв лише у 4 матчах, через що влітку 2013 року був відданий в оренду в «Вождовац»[6], за який до кінця року зіграв у 8 матчах Суперліги і забив один гол.

На початку 2014 року Ожегович припинив свій контракт із «Црвеною Звездою»[7] і згодом підписав шестимісячну угоду з «Рад», допомагаючи йому уникнути вильоту з найвищого дивізіону в сезоні 2013/14 років[8].

У сезоні 2014/15 Ожегович виступав за «Ягодину» (восени)[9] та «Борац» (Чачак) (навесні)[10]. Він забив шість голів за другу команду, у тому числі красивий гол у матчі з колишнім клубом «Ягодиною», здобувши нагороду «Найкращий гол сезону»[11].

У липні 2015 року Ожегович підписав трирічний контракт з «Воєводина»[12]. До кінця року він забив сім голів, у тому числі ударом бісиклетою в матчі з «Явором» (Іваниця) (2:0), за який за другий раз поспіль отримав звання автора найкрасивішого голу сезону[13]. Він також забив двічі в першому матчі третього кваліфікаційного раунду Ліги Європи УЄФА проти «Сампдорії» (4:0)[14].

У лютому 2016 року Ожегович переїхав за кордон в Китай і приєднався до клубу Суперліги «Чанчунь Ятай»[15]. Там сербський легіонер зіграв лише у дев'яти матчах, після чого 31 серпня 2016 року повернувся в Сербію, підписавши річний контракт з клубом «Чукарички»[16]. В сезоні 2016/17 він забив 16 м'ячів у 25 матчах, ставши третім бомбардиром чемпіонату і найкращим у своїй команді. На додаток до цього Ожегович був плідним і у Кубку Сербії, забивши в другому турі проти «Явора» (1:0)[17] та у другому матчі півфіналу проти рідної «Црвени Звезди» (2:1)[18].

31 серпня 2017 року Ожегович приєднався до «Партизану». Він підписав трирічний контракт і отримав 51 номер[19]. Станом на 26 лютого 2016 відіграв за белградську команду 4 матчі в національному чемпіонаті.

В липні 2024 року Ожегович перейшов до російського клубу «Нижній Новгород», підписавши з клубом контракт на два роки.[20]

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

2011 року дебютував у складі юнацької збірної Сербії на домашньому чемпіонаті Європи 2011 року серед юнаків до 17 років, де серби не змогли вийти з групи. Згодом представляв Сербію на юнацькому чемпіонаті Європи 2013 року до 19 років, а його команда виграла турнір[21]. У ньому Ожегович зіграв два матчі групового етапу: проти Франції та Грузії. Також виходив на поле на 88-й хвилині у фіналі з французами. Всього взяв участь у 17 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 5 забитими голами.

Протягом 2015—2017 років залучався до складу молодіжної збірної Сербії. Ожегович був включений у заявку команди до молодіжного чемпіонату Європи 2017 року[22], де серби також не вийшли з групи. Загалом на молодіжному рівні зіграв у 13 офіційних матчах, забив 6 голів.

29 вересня 2016 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Сербії в товариській зустрічі проти Катару (0:3)[23].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Сербія (U-19)

Црвена Звезда

Переможець Кубка Сербії: 2011/12

Партизан

Переможець Кубка Сербії: 2017/18

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ognjen Ožegović: Zvezda nekorektna. Glas Srpske (Serbian) . 15 лютого 2014. Процитовано 1 вересня 2017.
  2. Ognjen Ožegović: Zvezdin dres je svetinja. Kurir (Serbian) . 25 травня 2013. Процитовано 1 вересня 2017.
  3. Ožegović, ipak, u Banatu (Serbian) . mondo.rs. 11 July 2012. Процитовано 31 March 2017.
  4. Переходи. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 2 жовтня 2017.
  5. Дебют
  6. Ožegović iz Zvezde u Voždovac (Serbian) . sportskacentrala.com. 19 August 2013. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 31 March 2017.
  7. Zvezda raskinula ugovore sa trojicom igrača (Serbian) . mondo.rs. 13 February 2014. Процитовано 31 March 2017.
  8. Čistka u Zvezdi: Mihajlović u Slobodi, Jokić i Čikić u BSK, Ožegović u Radu, Vesić i Arauho blizu Spartaka... mozzartsport.com (Serbian) . 15 лютого 2014. Процитовано 1 вересня 2017.
  9. Ognjen Ožegović u Jagodini. jedan-nula.com (Serbian) . 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
  10. Ognjen Ožegović novi igrač Borca. mediaportal.rs (Serbian) . 28 січня 2015. Процитовано 1 вересня 2017.[недоступне посилання з квітня 2019]
  11. Gol sezone postigao je – Ognjen Ožegović VIDEO!. mondo.ba (Serbian) . 25 травня 2015. Процитовано 1 вересня 2017.
  12. Potpisao Ožegović. FK Vojvodina official website (Serbian) . 8 липня 2015. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
  13. Вијеира и Божовић најбољи, Ожеговић постигао најлепши гол. Radio Television of Serbia (Serbian) . 16 травня 2016. Процитовано 1 вересня 2017.
  14. Ожеговић: Дао сам га као на песку, Звезда је за мене затворена књига. Sportski žurnal (Serbian) . 4 серпня 2015. Процитовано 1 вересня 2017.
  15. Ognjen Ožegović prešao u Čangčun Jatai. FK Vojvodina official website (Serbian) . 26 лютого 2016. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
  16. Novosti: Ožegović godinu dana u Čukaričkom (Serbian) . 31 серпня 2016. Процитовано 31 серпня 2017.
  17. Dragan Todorović (26 жовтня 2016). Politika: Ožegović odveo Čukarički u četvrtfinale Kupa (Serbian) . Процитовано 31 серпня 2017.
  18. Katarina Ivanović (9 травня 2017). Politika: Čukaričkom pobeda, Zvezdi finale (Serbian) . Процитовано 31 серпня 2017.
  19. Огњен Ожеговић девета летња аквизиција црно-белих. FK Partizan official website (Serbian) . 31 серпня 2017. Процитовано 31 серпня 2017.
  20. https://fcnn.ru/news/31729
  21. Luković strike seals first Serbia triumph. uefa.com. 1 August 2013. Процитовано 31 March 2017.
  22. „Орлићи“ срећно у Пољској. Футбольний союз Сербії (Serbian) . 7 червня 2017. Процитовано 21 червня 2017.
  23. Ožegović: Meč u Kataru veliko iskustvo (Serbian) . B92. 1 October 2016. Процитовано 31 March 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]